Навчальні
програми
БІОЛОГІЯ
6– 9 класи
Навчальна програма
для загальноосвітніх навчальних закладів
Програма затверджена
Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804
9 клас
(70 год – 2 год на тиждень, з
них 2 год – резервні)
Наведена кількість годин на вивчення
кожної теми є орієнтовною. Послідовність тем у межах одного навчального року
вчитель може змінювати на власний розсуд (без порушення логіки викладання).
Елементи змісту, які є необов’язковими й можуть вивчатися опційно (за вибором
учителя), виділено курсивом; так само виділено опційні складові
очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Виконання та
захист проектів передбачає проведення учнями дослідницької роботи і
представлення її результатів; проекти інших типів (творчі, інформаційні тощо)
вчитель може впроваджувати додатково за бажанням. Кожен учень упродовж
навчального року має взяти участь хоча б в одному навчальному проекті.
Очікувані результати навчально-пізнавальної
діяльності учнів
|
Зміст навчання
|
||
Вступ (орієнтовно 2 год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
практикує:
- методи
біологічних досліджень у пізнанні окремих явищ живої природи (описовий,
експериментальний, моделювання, моніторинг, статистичний — представлення
даних);
аналізує
та порівнює:
-
біологічні системи, що перебувають на різних рівнях організації;
моделює /
створює моделі:
- простих
біологічних систем різних рівнів (наприклад, системи органів людини,
угруповання тощо)
|
оперує
термінами:
- описовий
метод, експериментальний метод, моделювання
|
Біологія
як наука. Предмет біології.Основні галузі біології та її місце серед інших
наук. Рівні організації біологічних систем. Основні методи біологічних
досліджень
|
|
називає:
- основні
галузі біології;
- рівні
організації життя;
наводить
приклади:
-
біологічних систем, що перебувають на різних рівнях організації;
пояснює:
- значення
методів біологічних досліджень у пізнанні живої природи;
- зв’язок
біології з іншими природничими й гуманітарними науками;
характеризує:
- методи
біологічних досліджень (описовий, експериментальний, моделювання)
|
|||
Ставлення
|
|||
усвідомлює:
відмінність
системи від її дискретних елементів та залежність функціонування системи від
взаємозв’язків між елементами різних рівнів
|
|||
Тема 1. Хімічний склад клітини (орієнтовно 8 год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
розпізнає:
- приклади
органічних речовин за назвами;
досліджує
/ спостерігає:
- приклади
дії ферментів;
розв’язує:
-
елементарні вправи з молекулярної біології зі структури білків та
нуклеїнових кислот;
аналізує
та порівнює:
-
структурні рівні організації білків;
- властивості органічних
молекул
|
оперує
термінами:
- полімер,
білки, нуклеїнові кислоти, фермент
|
Вода та її
основні фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки. Органічні
молекули.
Вуглеводи
та ліпіди.
Поняття
про біологічні макромолекули – біополімери.
Білки,
їхня структурна організація та основні функції.
Ферменти,
їхня роль у клітині.
Нуклеїнові
кислоти. Роль нуклеїнових кислот як носія спадкової інформації.
АТФ.
Лабораторні
дослідження:
Властивостей
ферментів.
Практичні
роботи
№ 1.
Розв’язання елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот
|
|
називає:
-
органічні та неорганічні речовини, що входять до складу організмів;
- складові
атома (міжпредметні);
- типи
хімічних зв’язків (ковалентні, йонні, водневі), гідрофобна взаємодія (міжпредметні);
описує:
-
властивості та біологічну роль води, ліпідів, вуглеводів;
- будову,
властивості та функції білків, структурні рівні організації білків;
- будову й
функції нуклеїнових кислот;
наводить
приклади:
-
продуктів, що містять білки, ліпіди та вуглеводи;
пояснює:
-
необхідність зовнішніх джерел енергії для існування біологічних систем;
- роль АТФ
у життєдіяльності організмів;
- роль
білків у життєдіяльності організмів;
- роль
нуклеїнових кислот у спадковості організмів
|
|||
Ставлення
|
|||
висловлює
та обґрунтовує судження:
- про
спільність складу та різницю вмісту хімічних елементів у живій та неживій
природі;
- щодо
необхідності різних продуктів харчування в раціоні людини;
робить
висновок:
- про
необхідність вживання людиною різноманітних продуктів харчування;
- про
значення моделювання в розумінні хімічної будови живих організмів;
усвідомлює
значення:
- внеску
вчених у розвиток біохімії (І. Ф. Мішер, Ф. Крік,
Дж. Уотсон, Р. Франклін та ін.), у тому числі й
українських (О. В. Палладін,
О. В. Данилевський, Я. О. Парнас)
|
|||
Тема 2. Структура клітини (орієнтовно 6
год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
порівнює:
- будову
клітини прокаріотів й еукаріотів;
- будову
клітин рослин, тварин, грибів;
дотримується
правил:
-
виготовлення мікропрепаратів та розгляду їх за допомогою мікроскопа;
-
виконання малюнків біологічних об’єктів;
спостерігає:
- елементи
будови клітини на постійних і тимчасових мікропрепаратах;
аналізує:
-
взаємозв’язок між будовою та функціями органел;
-
взаємозв’язок між будовою та функціями ядра
|
оперує
термінами:
-
еукаріоти, прокаріоти, віруси, клітинна мембрана, цитоплазма,
ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі, цитоскелет
|
Методи дослідження клітин. Типи мікроскопії.
Структура
еукаріотичної клітини: клітинна мембрана, цитоплазма та основні клітинні
органели.
Ядро, його
структурна організація та функції.
Типи
клітин та їхня порівняльна характеристика: прокаріотична та еукаріотична
клітина, рослинна та тваринна клітина.
Демонстрування моделей-аплікацій, що
ілюструють будову клітини, мікропрепаратів клітин рослин і тварин.
Лабораторні
роботи
1.
Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин.
|
|
називає:
- методи
дослідження клітин;
- складові
цитоплазми;
- основні
клітинні органели та їхні функції;
- основні
компоненти та функції ядра;
наводить
приклади:
- про- та
еукаріотичних організмів;
- рухів
клітин і внутрішньоклітинних рухів;
розпізнає:
- компоненти
клітин на схемах та електронних мікрофотографіях;
пояснює:
- роль
мембран у життєдіяльності клітин;
-
взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем;
характеризує:
- хімічний
склад клітинної мембрани
|
|||
Ставлення
|
|||
застосовує
знання:
- для
доказу єдності органічного світу;
висловлює
судження:
- щодо ролі
клітини як елементарної структурної одиниці живих систем;
усвідомлює
значення:
- внеску
вчених у розвиток знань про клітину (Т. Шванн, М. Шлейден, К. Гольджі
та ін.)
|
|||
Тема 3. Принципи функціонування клітини (орієнтовно
6 год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
характеризує:
- процеси
фотосинтезу, клітинного дихання як джерел енергії для клітин;
аналізує:
- вплив зовнішніх факторів на протікання клітинних процесів (зокрема, чим зумовлений зелений колір рослин);
порівнює:
- процеси
фотосинтезу та хемосинтезу
|
оперує
термінами:
-
метаболізм, клітинне дихання, мітохондрії, фотосинтез, пластиди, хемосинтез
|
Обмін
речовин та енергії.
Основні шляхи розщеплення органічних речовин в живих
організмах.
Клітинне
дихання. Біохімічні механізми дихання.
Фотосинтез:
світлова та темнова фаза. Хемосинтез.
Базові
принципи синтетичних процесів у клітинах та організмах
|
Здоров’я і
безпека
(орієнтує
на застосування знання про процеси життєдіяльності клітини для мотивації
здорового способу життя)
Екологічна
безпека та сталий розвиток
(орієнтує
на усвідомлення планетарної ролі фотосинтезу як одного з основних механізмів
підтримання гомеостазу в атмосфері)
|
називає:
- процеси
обміну речовин та енергії, які відбуваються в цитоплазмі клітини;
- органели
клітини, у яких відбувається дихання та фотосинтез;
наводить приклади:
- процесів
розщеплення органічних речовин, що відбуваються в клітині
|
|||
Ставлення
|
|||
висловлює
судження:
- щодо
значення процесів фотосинтезу, хемосинтезу, клітинного дихання для
забезпечення енергетичних потреб організмів;
- щодо
планетарної ролі фотосинтезу;
застосовує
знання про:
- процеси
життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя;
робить
висновок:
- про
схожість процесів обміну речовин, що відбуваються в клітинах організмів
різних груп організмів;
- про
значення методу моделювання у вивченні клітинних процесів
|
|||
Тема 4. Збереження та реалізація спадкової
інформації (орієнтовно 11 год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
характеризує:
- процес
транскрипції;
- процес
біосинтезу білка;
- процес
реплікації ДНК;
-
генетичний код та його значення в біосинтезі білків;
-
взаємозв’язок між будовою та функціями хромосом;
- процеси
мітозу та мейозу в еукаріотів;
- етапи
клітинного циклу;
- етапи
онтогенезу в рослин і тварин;
порівнює:
- процеси
транскрипції та реплікації;
- процеси
мітозу та мейозу
|
оперує
термінами:
- ген,
генетичний код, ядро, хромосоми, рибосоми, транскрипція, трансляція, мітоз,
мейоз
|
Гени та
геноми. Будова генів та основні компоненти геномів про- та
еукаріотів.
Транскрипція.
Основні
типи РНК.
Генетичний
код. Біосинтез білка.
Подвоєння
ДНК; репарація пошкоджень ДНК.
Поділ
клітин: клітинний цикл, мітоз. Мейоз. Рекомбінація ДНК.
Статеві
клітини та запліднення. Етапи індивідуального розвитку.
Лабораторні
дослідження:
фаз мітозу
(на прикладі клітин кореня цибулі).
Практичні
роботи
1.
Розв’язування елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції
|
|
називає:
- типи
генів;
- етапи
реалізації спадкової інформації;
- фази
мітозу та мейозу;
- періоди
онтогенезу в багатоклітинних організмів;
наводить
приклади:
-
застосування принципу комплементарності нуклеотидів
|
|||
Ставлення
|
|||
робить
висновок:
- про
визначну роль спадкового апарату клітини
|
|||
Тема 5. Закономірності успадкування ознак
(орієнтовно 10 год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
застосовує
знання:
- для складання
схем схрещування;
- для оцінки
спадкових ознак у родині та планування родини;
- для обґрунтування заходів
захисту від впливу мутагенних факторів;
характеризує:
-
успадкування, зчеплене зі статтю;
-
мінливість: комбінативну, мутаційну, модифікаційну;
- можливості діагностики спадкових хвороб людини;
порівнює:
-
модифікаційну та мутаційну мінливість;
-
успадкування домінантних і рецесивних ознак;
дотримується
правил:
-
складання схем родоводів;
застосовує
знання:
- для
оцінки спадкових ознак у родині та планування родини
|
оперує
термінами:
- алель,
генотип, фенотип, мутація (точкова, хромосомна, геномна), мутаген
|
Класичні
методи генетичних досліджень. Генотип та фенотип. Алелі. Закони Менделя.
Ознака як результат взаємодії генів. Поняття про
зчеплення генів і кросинговер.
Генетика
статі й успадкування, зчеплене зі статтю.
Форми
мінливості.
Мутації:
види мутацій, причини та наслідки мутацій.
Спадкові
захворювання людини. Генетичне консультування.
Сучасні
методи молекулярної генетики.
Демонстрування схем схрещування, що ілюструють
основні генетичні закономірності.
Лабораторні
дослідження
мінливості
в рослин і тварин.
Практичні
роботи
2.
Складання схем схрещування.
Проект
Складання
власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак (за вибором учня)
/ родовід родини видатних людей (за вибором учня)
|
Здоров’я і
безпека
(орієнтує
на розуміння важливості генетичного консультування та молекулярних методів
діагностики задля народження здорових дітей, на глибоке засвоєння впливу на
потомство шкідливих звичок батьків: тютюнокуріння, вживання алкоголю,
наркотичних речовин)
|
називає:
- методи
генетичних досліджень;
- закони
Менделя;
- форми
мінливості;
-
мутагенні фактори;
- види
мутацій;
-
зчеплення генів у хромосомах;
наводить
приклади:
-
спадкової мінливості;
-
неспадкової мінливості;
-
спадкових захворювань людини;
пояснює:
- поняття:
домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота;
- значення
генотипу й умов середовища для формування фенотипу
|
|||
Ставлення
|
|||
висловлює
судження:
- про
важливість генетичного консультування та молекулярних методів діагностики в
сучасній генетиці;
- щодо
впливу на потомство шкідливих звичок батьків (тютюнокуріння, вживання
алкоголю, наркотичних речовин);
усвідомлює
значення:
- внеску
вчених у розвиток генетичних знань (Г. Мендель, Т. Х. Морган та
ін.), у тому числі й українських (С.М. Гершензон)
|
|||
Тема 6. Еволюція органічного світу (орієнтовно 7
год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
характеризує:
- розвиток
поглядів на походження різноманіття живих істот;
порівнює:
-
географічне й екологічне видоутворення;
дотримується
правил:
- складання елементарних таблиць, схем, що демонструють еволюційний
розвиток рослинного й тваринного світу Землі
|
оперує
термінами:
- вид,
популяція, еволюція, природний добір, антропогенез
|
Популяції
живих організмів та їх основні характеристики.
Еволюційні
фактори. Механізми первинних еволюційних змін.
Механізми
видоутворення.
Розвиток еволюційних поглядів.Теорія Ч. Дарвіна.
Роль
палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні теорії
еволюції.
Еволюція
людини. Етапи еволюції людини.
Світоглядні
та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя
|
|
дає
визначення понять:
-
конвергенція, дивергенція, паралелізм;
пояснює:
- основні
положення сучасної теорії еволюції;
-
популяцію як елементарну одиницю еволюції;
- основні
характеристики популяції;
- елементарні фактори еволюції;
- критерії
виду;
- способи
видоутворення;
- докази
еволюції;
- види
природного добору;
- різні погляди на виникнення життя на Землі (креаціонізм,спонтанне зародження, біохімічна еволюція, панспермія);
- етапи
еволюції людини;
-
різноманіття організмів якрезультат еволюції;
наводить
приклади:
-
адаптації організмів до умов середовища;
- викопних
організмів різних геологічних епох
|
|||
Ставлення
|
|||
висловлює
судження:
- щодо
співвідношення біологічних та соціокультурних факторів у розвитку людини;
робить
висновок:
- про
єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;
- про
значення моделювання в дослідженні еволюційних процесів різних рівнів;
усвідомлює
значення:
- внеску
вчених у розвиток еволюційного учення (Е. Геккель, Ч. Дарвін, Ж.-
Б. Ламарк та ін.), у тому числі й українських (О. О. Ковалевський)
|
|||
Тема 7. Біорізноманіття (розглядається опційно,
орієнтовно 4 год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
характеризує:
- основні
принципи біологічної систематики;
аналізує
та порівнює:
- засоби
боротьби із хворобами різної природи (вірусні, бактеріальні, протозойні тощо)
|
називає:
-
таксономічні одиниці;
- основні
групи організмів
|
Основи
еволюційної філогенії та систематики.
Основні
групи організмів: бактерії, археї, еукаріоти. Неклітинні форми життя: віруси.
Огляд основних еукаріотичних таксонів
|
|
Ставлення
|
|||
робить
висновок:
- про
єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;
усвідомлює :
- значення
різних форм життя для збереження здоров’я людини
|
|||
Тема 8. Надорганізмові біологічні системи
(орієнтовно 7 год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
застосовує
знання:
- про особливості функціонування
популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх збереження,
прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї
поведінки в сучасних екосистемах;
розпізнає:
- основні
групи організмів за екологічною роллю в мережах живлення екосистем;
застосовує
знання:
- для складання ланцюгів (мереж) живлення в екосистемах;
дотримується
правил:
- побудови екологічних пірамід різних типів;
спостерігає:
- дію екологічних факторів на різні групи організмів;
аналізує
та порівнює:
- різні
середовища життя;
- природні
та штучні екосистеми;
описує:
-
антропічний вплив на природні екосистеми;
бере
участь у
природоохоронній діяльності та дотримується екологічної культури в
повсякденному житті
|
оперує
термінами:
-
екологічний фактор, продуценти, консументи, редуценти, екосистема, трофічний
ланцюг (мережа), біосфера
|
Екосистема.
Різноманітність екосистем.
Харчові
зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах.
Біотичні,
абіотичні та антропічні (антропогенні, техногенні) фактори.
Стабільність
екосистем та причини її порушення.
Біосфера
як цілісна система.
Захист і
збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища.
Проект
(дослідницький)
Виявлення
рівня антропогенного та техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості
|
Екологічна безпека та сталий розвиток
(орієнтує
на розуміння антропічного впливу на природні екосистеми, значення колообігу
речовин у збереженні екосистем, роль заповідних територій у збереженні
біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері;
спрямовує
на дотримання екологічної культури в повсякденному житті, участь
у природоохоронній діяльності та вияв громадянської позиції в галузі
збереження довкілля)
Підприємливість
та фінансова грамотність
(орієнтує
на усвідомлення відмінностей між природними та штучними екосистемами за
показниками продуктивності й ефективності; спрямовує на усвідомлення
економічної оцінки природних екосистем та антропічного впливу на них;
спрямовує на дотримання екологічної культури в бізнесі).
Здоров’я і
безпека
(націлює
на розуміння наслідків антропічного впливу на природні екосистеми для
здоров’я людини; сприяє дотриманню екологічної культури в повсякденному
житті, формуванню активної громадянської позиції в галузі
збереження довкілля як одного з напрямів боротьби за здоров’я)
Громадянська відповідальність
(спрямовує
на активну участь у природоохоронній діяльності та дотримання екологічної
культури в повсякденному житті, вияв громадянської позиції в галузі
збереження довкілля)
|
називає:
- методи
дослідження процесів в екосистемах;
-
екологічні фактори;
наводить
приклади:
-
угруповань, екосистем;
-
пристосованості організмів до умов середовища;
- ланцюгів
живлення;
пояснює:
-
структуру екосистем;
-
взаємодію організмів в екосистемах;
-
структуру ланцюгів живлення;
- правило
екологічної піраміди;
- значення
колообігу речовин у збереженні екосистем;
-
функціональні компоненти біосфери;
- роль
заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в
біосфері;
порівнює:
- природні та штучні екосистеми;
- роль
продуцентів, консументів, редуцентів у штучних і природних екосистемах
|
|||
Ставлення
|
|||
робить
висновок:
- про цілісність і саморегуляцію
живих систем;
- про
значення природних угруповань для збереження рівноваги в біосфері;
усвідомлює
значення:
- внеску
вчених у розвиток екології (Е. Геккель, Ю. Лібіх, Е. Шелфорд
та ін.), у тому числі й українських (М. І. Вернадський);
формує
громадянську позицію:
- в галузі
збереження довкілля
|
|||
Тема 9. Біологія як основа біотехнології та медицини
(орієнтовно 6 год)
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
порівнює:
- класичні методи селекції із сучасними біотехнологічними
підходами
|
оперує
термінами:
-
біотехнологія, селекція, генетична інженерія, генетично-модифіковані
організми
|
Поняття
про селекцію. Введення в культуру рослин. Методи селекції
рослин. Одомашнення тварин. Методи селекції тварин. Огляд традиційних біотехнологій. Основи
генетичної та клітинної інженерії. Роль генетичної інженерії в сучасних
біотехнологіях і медицині. Генетично модифіковані організми
|
Екологічна безпека та сталий розвиток
(орієнтує на розуміння переваг сучасних біотехнологічних підходів над
методами класичної селекції; спрямовує на обговорення переваг та
можливих ризиків використання генетично модифікованих організмів, моральних і
соціальних аспектів біологічних досліджень;
на
прикладах речовин (продукції), які одержують
методами біотехнологій ігенної
інженерії, демонструє важливість наукоємних технологій у сталому
розвитку людства)
Громадянська відповідальність
(спрямовує
на розуміння моральних і соціальних
аспектів біологічних досліджень в галузі біотехнології та генетичної
інженерії, важливість профілактики упередженого ставлення до сучасних
технологій)
Здоров’я і безпека
(орієнтує
на розуміння сучасних технологій у галузі діагностики та корекції спадкових
хвороб людини;
можливих
позитивних і
негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій, генетично
модифікованих організмів)
Підприємливість
і фінансова грамотність
(орієнтує на розуміння переваг сучасних біотехнологій над класичними
методами селекції; значення для підприємницької діяльності сучасних
наукоємних технологій, зокрема, вдіагностиці та корекції спадкових хвороб людини, у
використанні генетично модифікованих організмів та речовин (продукції), які
одержують методами генної інженерії)
|
називає:
- методи
селекції;
- завдання та основні напрями сучасної
біотехнології;
- методи
сучасної біотехнології;
-
можливості діагностики спадкових хвороб людини;
пояснює:
- переваги
та можливі ризики використання генетично модифікованих організмів;
наводить
приклади:
- речовин
(продукції), які одержують методами
традиційних біотехнологій;
- речовин
(продукції), які одержують методами генної
інженерії
|
|||
Ставлення
|
|||
застосовує
знання для оцінки:
- можливих позитивних і
негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій;
висловлює
судження:
- щодо
можливості використання генетично модифікованих організмів;
- щодо
моральних і соціальних аспектів
біологічних досліджень
|
|||
Узагальнення
|
|||
Діяльність (уміння)
|
Знання
|
Зміст
|
Наскрізні змістові лінії
|
характеризує:
- основні
загальні властивості живих систем
|
оперує
термінами:
- система
|
Основні
загальні властивості живих систем
|
|
Ставлення
|
|||
робить
висновок:
- про
єдність живих систем різних рівнів
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий